СЛЮСАР З РЕМОНТУ КОЛІСНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ


Загальна характеристика професії

Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів - спеціаліст, який готує машину в дорогу. В автомобільному транспорті професія слюсаря з ремонту автомобілів - це професія №2 після водія, якість і результат роботи якого багато в чому залежить від справності автомобіля.

Щоб автомашина запрацювала, її потрібно зібрати, налагодити, від­регулювати і випробувати, у процесі експлуатації - обслуговувати і ремонтувати. Все це - справа слюсаря з ремонту автомобілів. Чим складніша машина, тим вища кваліфікація слюсаря, і якими б не були досконалими інстру­менти, завжди буде потрібна людина з "розумними" руками. Тому потреба у спеціалістах з ремонту автомобілів буде постійною і, оволодівши цією професією, можна легко працевлаштуватися на різних автопідпрємствах, фірмах автосервісу, автокомбінатах, автопарках, "шляхових допомогах", навіть відкрити свою справу.

Професія «Слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів» вважається престижною.

Предмет праці  автомашина, її агрегати, системи, механізми,окремі її прилади, а також частини приладів і деталей.

Основні операції: розбирання, ремонт, складання, ре­гулювання, комплексне вип­робування відповідно до технічних умов ек­сплуатації агрегатів та вузлів автомобілів різних марок.

Знаряддя праці: різноманітні ручні інструменти - ключі і викрутки, молотки, пасатижі, вимірювальні пристрої, пнев­матичне обладнання, стенди, електричні механізми та пристрої тощо.

Встановивши причини неполадок, слюсар розбирає несправні агрегати і вузли, замінює окремі деталі, знову проводить їх збирання і закріплює на своїх місцях, змащує частини, що труться, укладає лінії бортової комунікації. Робота закінчується оформленням необхідної здавальної документації.

Праця автослюсарів вимагає значних фізичних зусиль і напруги. Вони працюють в бригаді або індивідуально. Професію     автослюсаря     можна поєднувати з іншими професіями (наприклад, слюсаря механоскладальних робіт), працювати в інших галузях на­родного господарства (зокрема в машинобудуванні).

Санітарно-гігієнічні умови та безпека праці.

Робота автослюсаря здійснюється як у приміщенні (часто неопалюваному), так і на відкритому повітрі.

Робочий день часто не нормований, можлива робота по змінах.

Умови праці: неминуча загазованість повітря. Шум працюючо­го мотору чи пристроїв. Запах палива, мастил, розчинників, фарб, лаків, електроліту тощо. Режим, ритм праці і переміщення в просторі - вільні.

Робоча поза невизначена (залежно від типу виконуваних опе­рацій). Це створює несприятливі статичні навантаження на тазові і шийні м язи, м'язи спини та живота.

У зв'язку із неспри­ятливими температурними умовами праці можливі застудні зах­ворювання в холодний період року. При недотриманні гігієни рук внаслідок роботи з різними мастилами та промасленими деталя­ми можуть спостеріга­тися шкірні ін­фекції. Можливі трав­ми механічного харак­теру.

Професійних захворювань у роботі слю­саря з ремонту автомобілів немає.

Внаслідок   великих фізичних зусиль слюсарями з ремонту автомобілів переважно працюють чоловіки.

Вимоги професії до особистості працівника.

Робота слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів підійде фізично міцним молодим людям, терплячим, захопленим тех­нічним конструюванням, автомото-спортом, кмітливим, схильним до твор­чості, винахідливості.

Для виконання професійних обов'язків працівникові необхідні:

-                Гострота і точність зорового, слу­хового і дотикового сприйняття.

-                Добра координація рухів пальців і рук.

-                Стійка нервова система.

-                Гострота зору та точність зорового розпізнавання.

-                Гострий "технічний" слух.

-                Висока точність і координація рухів.

-                Аналітичне, логічне, технічне мис­лення і просторова уява.

-                Емоційна стійкість, врівноваженість.

-                Терпіння і наполегливість.

-                Доброзичливість у ставленні до людей.

-                Витривалість, відповідальність, організованість.

Психологічними протипоказаннями до професії слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів є неуважність, емоційна нестабільність, слабка зосередженість.

Протипоказання до навчання та професійної діяльності.

Медичні протипоказання:

-                Серйозні захворювання органів ди­хання, серцево-судинної, гормональної систем та нирок.

-                Пошкодження верхніх та нижніх кін­цівок з помірним порушенням рухової та опорно-статичної функцій.

-                Погіршення стану зору та слуху.

-                Хронічні гастрити.

-                Захворювання шкіри.

Не можуть бути допущені до навчан­ня та роботи особи, яким характерні:

-                Відсутність спритності рухів.

-                Неуважність.

-                Висока ступінь неврівноваженості.

-                Недостатня точність і обсяг рухової пам'яті.

-                Емоційна нестабільність.

-                 

Заробіток та перспективи зайнятості.

Найчастіше застосовується погодинно-преміальна, підрядно-преміальна системи оплати праці.

Середній заробіток також залежить від кваліфікаційного розряду і складності виконуваних робіт.

Потреба в хороших автослюсарях постійно збільшується, оскільки постійно збільшується і урізноманітнюється автомобільний парк України.

Тому ймовірність працевлаштування після навчання висока.


 

ЕЛЕКТРОГАЗОЗВАРНИК






Загальна характеристика професії.

З відновленням фабрик, заводів в Україні активно розвивається промисловість. Великим попитом користується професія електрогазозварник, ще зовсім недавно не досить престижна. Зварювання - надійний та економічний спосіб нероз'ємного з'єднання деталей машин, конструкцій та споруд. Суть його - в утворенні   міцних зв'язків між атомами і молекулами з'єднувальних тіл завдяки місцевому зчепленню під тиском чи особливому виду деформацій. Неможливо уявити сучасне навколишнє середовище, без застосування такого міцного і доступного способу з'єднання, як зварювання.

Ще в прадавні часи люди використовували паяння для виготовлення зброї, ювелірних виробів, знарядь праці. Поступовий розвиток ливарної справи привів до виникнення ливарного зварювання. Ливарне зварювання використовувалось для виго­товлення виробів з міді, олова, срібла та золота. Пізніше почали використовувати залізо, яке через високу температуру плавлення не піддавалось обробці. Пройшло багато поколінь металообробників поки винайшли горнове зварювання заліза. Але металообробники не стояли на досягнутому, тому винайшли електричне дугове зварювання. Наприкінці XIX століття французький хімік Ле-Шательє винайшов ацетилено-кисневе полум'я, а на початку XX французькі інженери Пінар і Фуше застосували його для зварювального пальни­ка. Так почалося промислове освоєння газового зварювання.

Саме в Україні вперше в світі були розроблені та стали використовуватися електричні контактно-стикові зварювальні машини та машини для точкового та багатоточкового електричного зварювання, автоматичні зварювальні апарати, створені Є.О. Патоном. Розроблені технології, створені устаткування і матеріали, що дозволяють виконувати зварювання в найрізноманітніших умовах:

  • на землі;
  • під водою;
  • в космічному просторі.

Зварювання необхідне майже у всіх галузях господарчого комплексу, воно і надалі буде розвиватися і вдосконалюватися.

 

Санітарно-гігієнічні умови та безпека праці.

Робота електрогазозварника проходить в найрізноманітніших місцях: у виробничому цеху, в полі, на висоті, під землею.

Професія зварника в основному чоловіча, праця жінок на зварювальних роботах в зв'язку з підвищеною важкістю і шкідливістю обмежена.

До виконання зварювальних робіт допускаються особи не молодші 18 років, які мають кваліфікаційне посвідчення і пройшли інструктаж з техніки безпеки та медичний огляд. Електрогазозварник має 7-годинний робочий день, до відпустки додається   певна кількість днів за шкідливі умови праці. Передбачені пільги в пенсійному забезпеченні. Безпека в роботі електрогазозварника досягається за рахунок ретельного дотримання відповідних правил і стану зварювального устаткування. Газозварник працює у спецодязі з цупкої тканини, брезентових рукавицях, захисних окулярах закритого типу з склом-світлофільтром.

 

Вимоги професії до особистості працівника.

Успішно працювати електрогазоз­варником зможе не кожний. Ця професія вимагає від працівника певних індивідуально-психологічних   якостей. Електрогазозварник повинен мати добру зорову, короткочасну та оперативну пам'ять, зосередження та стійкість уваги, практичне мислення, розвинену   просторову уяву,   високий невербальний інтелект. Електрогазозварник - це емоційностійка, вольова, спокійна і впевнена в собі людина.   Зварнику повинні   бути притаманні   самостійність,   рішучість, акуратність в роботі зібраність, наполегливість   у   подоланні   труднощів, відповідальність.

Ця професія більше підходить молодим людям, які мають навички роботи з технікою, з рішучим, цілеспрямованим характером, сильною волею і самодисципліною.

 

Протипоказання до навчання та професійної діяльності.

Професія електрогазозварника не рекомендується особам з порушенням ЦНС, з психічними захворюваннями, захворюваннями опорно-рухового апарату, верхніх дихальних шляхів, печінки та жовчовивідних шляхів, шлунку, ендокринної, сечовидільної, та серцево-судинної системи, органів зору, слуху, порушенням функцій вестибулярного апарату, з хронічними захворювання шкіри та алергічними захворюваннями.

Люди з неврівноваженою нервовою системою, емоційно нестабільні, розсіяні, з нестійкою увагою, заторможені у прийнятті рішень, які мають недостатню швидкість і точність сенсомоторних реакцій, безвідповідальні при виборі професії електрогазозварника матимуть труднощі в навчанні і трудовій діяльності.

 

Заробіток та перспективи зайнятості.

Заробіток електрогазозварника залежить від обсягів виконуваних робіт, кваліфікаційного розряду, форми власності та спеціалізації підприємства (організації, установи), де він працює. Початковим кваліфікаційним розрядом робітника є І, найвищим - VI. Кожному розрядові відповідає тарифна ставка. Чим вищий розряд, тим вона вища. Заробіток електрогазозварників у різних регіонах України коливається і може значно відрізнятися від середніх показників. В сучасних умовах потреба у робітниках цієї професії постійна і має тенденцію до зростання. У переважній більшості регіонів України електрогазозварники без особливих ускладнень знаходять роботу в будівельних організаціях, на фабриках, заводах, в авторемонтних майстернях та станціях технічного обслуговування тощо. Таким чином, професія електрогазозварника має сталий попит на ринку праці.

Ризик безробіття у зварників мінімальний і пов'язаний перш за все з недостатньою кваліфікацією та досвідом роботи.